Наталья, 55 - 26 января 2012 02:33

Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули... Було так тихо, що чулося як вони розмовляють.

Перша сказала: "Я - СПОКІЙ. Нажаль, люди не вміють мене зберегти... Думаю, мені не залишається нічого іншого як згаснути!..." І вогник цієї свічки згас.

Друга сказала: "Я - ВІРА. Нажаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому нема сенсу мені горіти далі..." Ледве сказала таке - подув легкий вітерець і загасив свічку.

Дуже засмутившись, третя свічка вимовила: "Я - ЛЮБОВ... У мене немає більше сил горіти далі... Люди не цінують мене і не розуміють. Вони ненавидять тих, які їх люблять найбільше - своїх близьких..." Довго не чекала і ця свічка - згасла.

Раптом... в кімнату зайшла дитина і побачила 3 згаслі свічки. Злякавшись, вона закричала:

- Що ви робите?!... Ви ПОВИННІ горіти!!! Я боюся темряви!...

Промовивши це, вона заплакала.

Схвильована четверта свічка сказала: "Не бійся і не плач! ПОКИ Я ГОРЮ, ЗАВЖДИ МОЖНА ЗАПАЛИТИ ІНШІ ТРИ СВІЧКИ... Я - НАДІЯ!!!"

• 
• 
•